Цьогоріч Віктор та Марія Шкариних із села Велика Берізка на Серединобудщині відзначають поважний ювілей — 50 років подружнього життя. Про те, як пів століття вони пройшли крізь працю, родинні радощі, втрати та випробування, а нині — ще й крізь війну, подружжя розповіло кореспонденту «Середина-Буда.City».

Знайомство, весілля та діти

Свою зустріч подружжя згадує з теплом. Познайомилися Віктор і Марія в селі Чернацькому — на малій батьківщині жінки. Віктор приїздив туди до родичів, і під час одного з таких візитів побачив дівчину, яка одразу припала йому до серця.

«Мені іншої не треба було, я й не шукав», — згадує чоловік.

Після року зустрічань пара вирішила одружитися. Весілля відгуляли у 1976 році, а вже за рік у родині народилася донька. Згодом, у 1981-му, з’явився на світ син Микола. Спершу подружжя планувало будувати життя за межами рідного краю, однак через похилий вік батьків пана Віктора родина у 1983 році повернулася додому вже з двома дітьми.

Віктор за фахом агроном. Працював у місцевому колгоспі, а згодом — в агролісгоспі. Пані Марія багато років віддала важкій праці доярки на тваринницькій фермі. Разом вони тримали чимале господарство і жили з власної праці.

Секрети подружнього життя

На запитання про труднощі за 50 років подружнього життя відповідають просто:

«Труднощі бувають у кожній родині. Але якщо бути разом, розуміти й поважати одне одного, підтримувати та дбати про близьку людину — тоді все можна подолати», — кажуть ювіляри.

За словами Віктора , саме це і є їхня спільна перемога — над життєвими випробуваннями та негараздами.

Подружжя зізнається, що ніколи не відокремлювало себе одне від одного. За роки спільного життя між ними склалися теплі, довірливі стосунки — вони розуміють одне одного навіть без слів.

«Буває важко, але чоловік це завжди помічає: скаже добре слово або пожартує», — усміхається Марія Петрівна.

«Живемо, як і всі. Маша одне слово скаже — я два додаю. Поговорили, посміялися — отак і минають наші дні», — додає Віктор.

Попри війну – разом

З роками господарство стало скромнішим: нині тримають кролів, домашню птицю та обробляють невелику земельну ділянку — рівно стільки, щоб прогодувати себе. Однак уже четвертий рік родина живе в умовах повномасштабної війни в Україні. Через безпекову ситуацію подружжя не бачило своїх дітей, онучку та двох онуків. Село Велика Берізка регулярно зазнає обстрілів з боку російських військ.

Місцеві жителі розповідають про удари керованими авіабомбами, артилерією та мінами, а в небі постійно фіксують дрони з боку росії. Один з обстрілів пошкодив присадибну ділянку Шкариних — два снаряди розірвалися просто на городі. Навесні під час польових робіт у землі знайшли російський безпілотник.

Попри небезпеку, Віктор і Марія залишаються у своєму домі та продовжують господарювати.

Їхнє головне бажання — настання миру. І тоді, у серпні цього року, на своє золоте весілля вони зможуть нарешті зібратися разом із дітьми та онуками, на зустріч із якими чекають уже кілька років.