Обстріли, евакуація, нове життя: історія Анни Шашкової з Середино-Будської громади, яка нині допомагає ветеранам війни
Після двох років життя під обстрілами та прильотами біля свого будинку, Ганна Шашкова з маленькою дитиною евакуювалася з Серединобудщини до Шостки і знайшла роботу, яка дає їй сили жити та допомагати тим, хто пережив пекло війни. Нині вона працює у відділі ветеранської політики при Шосткинській міській раді. Свою історію жінка розповіла кореспонденту “Середина-Буда.City”.
Все життя Ганни Шашкової пов’язане з рідним селом Пигарівка у Середино-Будській громаді. Тут вона народилася. Середню освіту здобула у місцевій школі, до якої повернулася працювати після здобуття вищої педагогічної освіти в одному з вишів країни.
На початок повномасштабного вторгнення росіян жінка перебувала у декретній відпустці після народження дитини.
“Перший рік після початку війни в селі було більш-менш спокійно. Звуки вибухів від обстрілів сусідніх сіл лунали постійно — слабші, сильніші. Десь вибухало по околицях села, але в саме село тоді не долітало. Першого потужного обстрілу село зазнало у квітні 2024 року. Якщо сказати, що було страшно, — то це нічого не сказати. Основний удар тоді припав на територію вулиці, де розташований мій будинок. А один із снарядів вибухнув за кількадесят метрів від будинку. В першу чергу я дуже боялася за свою маленьку дитину.”
Саме цей обстріл, хвилювання за свою чотирирічну донечку, за її життя і власну безпеку змусили жінку ухвалити рішення, яке, як показав час, було правильним і корінним чином змінило подальше життя.
“Після обстрілу з’явилося повне розуміння того, наскільки це небезпечно, в першу чергу, для дитини. Почала шукати варіанти, де можна знайти житло, щоб дитині було більш-менш комфортно. Далеко від рідного села виїжджати не хотілося — тут батьки, хвилювалася за них, хотілося бути десь поруч. Вибір пав на Шостку. Зі складнощами вдалося знайти житло.”
Перші місяці пішли на облаштування нового житла — потрібно було призвичаїтися до нової обстановки. Також жінка прагнула знайти роботу, яка допомогла б їй жити далі. Врешті-решт пані Ганна побачила оголошення про конкурс на посаду фахівця з супроводу ветеранів та демобілізованих осіб.
“Моя освіта підпадала під вимоги для кандидатів. З’явилася думка: «А чому б і ні». Подала на конкурс свої документи. Конкурсантів було декілька. Не знаю чому, але якогось хвилювання не було. Навпаки, була впевненість у собі — мабуть, вона додала мені сили для перемоги у конкурсі.”
Вже з вересня жінка почала працювати у відділі ветеранської політики при Шосткинській міській раді. Про свою роботу, роботу відділу та колег пані Ганна розповідає далі.
“Ми працюємо з ветеранами війни та демобілізованими особами у відділенні по роботі з ветеранами та їхніми родинами Шосткинського міського територіального центру соціального обслуговування. Наша команда складається з шести фахівців. Ми консультуємо ветеранів щодо їхніх прав, соціальних гарантій та пільг. Також підтримуємо їх під час реадаптації: допомагаємо інтегруватися в громадське життя і забезпечуємо індивідуальний підхід, підбираючи заходи з урахуванням потреб кожного ветерана.”
Фахівчиня розповідає про найпоширеніші питання, з якими звертаються ветерани та члени їхніх родин:
“Це соціальні гарантії та пільги, медичні питання, психологічна підтримка, юридичні консультації, працевлаштування та професійна адаптація, адміністративні справи, демобілізація та звільнення зі служби, родинні проблеми, конфліктні або кризові ситуації. Ми координуємо та допомагаємо ветеранам і членам їхніх родин у їхньому вирішенні.”
Пані Ганна пояснює, яким чином їхній відділ допомагає вирішувати звернення ветеранів:
«Ми працюємо комплексно: аналізуємо ситуацію ветерана або членів його сім’ї, визначаємо потреби, залучаємо відповідні служби та організації, супроводжуємо кожен етап звернення й координуємо всі дії між установами. Завдяки цьому вдається знаходити оптимальні рішення та забезпечувати ефективну допомогу як ветеранам, так і їхнім родинам.“
За словами фахівчині, під час роботи інколи виникають труднощі:
“Переважно проблеми бувають організаційного або процедурного характеру. Деякі питання потребують додаткового часу через погодження з іншими службами. З владою співпрацюємо, однак механізми взаємодії ще потребують удосконалення.”
Ганна Шашкова розповідає, що більшість ветеранів звертаються у складному морально-психологічному стані.
“Ми допомагаємо стабілізувати стан через підтримку, консультації та співпрацю з психологами. У більшості випадків помітна позитивна зміна”.
Вона додає, що й робота фахівця з супроводу ветеранів потребує емоційної витримки та особливого підходу.
“Потрібно щоденно працювати з людьми, які мають складний психологічний досвід та потребують особливо чутливого підходу. Втім, професійні навички, командна підтримка та можливість реально допомагати людям дозволяють успішно справлятися з цими викликами.“
Анна Шашкова зазначає, що, на думку команди, ветеранам сьогодні найчастіше бракує системної та комплексної підтримки після повернення з фронту.
«Це якісна реабілітація, зрозумілі державні процедури, стабільні соціальні гарантії і щире прийняття в суспільстві. Повернення до мирного життя потребує часу, ресурсів і системної допомоги».
Також вона пояснює, хто може звернутися до їхнього відділу і як отримати допомогу.
«Кожен, хто має статус ветерана війни або учасника бойових дій, демобілізованого військовослужбовця, члена сім’ї загиблих чи зниклих безвісти, ветерана з інвалідністю або військовослужбовця, який готується до звільнення. Ми знаходимось у місті Шостка на вулиці В’ячеслава Чорновола, 4а».
