Як за 400 метрів від кордону з росією працюють співробітники Деснянсько-Старогутського національного природного парку
Національний природний парк Деснянсько-Старогутський, що знаходиться на території Середино-Будської громади, межує в 400 метрах від російської федерації. Про те, як здійснюються рейдові перевірки, попри постійні російські атаки з авіації, мінометів, заходи диверсійно-розвідувальних груп на територію парку та як війна впливає на місцеву фауну, розповів директор парку Сергій Кубраков.
За словами директора, рейди здійснюються на території Середино-Будської громади й враховуючи те, в яких умовах працюють люди, то одне з відділень наразі не працює.
“Багато працівників служби Держохорони зараз “на простої” – це повністю все Старогутське відділення. Воно знаходиться без світла й зв’язку, під постійними обстрілами, туди заходять ДРГ, а тому всі працівники звідти знаходяться зараз у більш безпечному місці. Зараз умовно безпечно проводити патрулювання в Деснянській частині, тому що вона трохи віддалена від кордону на 10 кілометрів. Там є “прильоти”, але ситуація трішки інша, ніж у Середина-Буді й Старій Гуті”.
Як говорить Сергій Кубраков, вплив війни на екосистему національного природного парку дуже багатогранний, адже минулого року на території відбулися масштабні пожежі, які виникли вони через підпал з боку російської федерації.
“Згоріло тисячі гектарів лісу, через що загинули тварини й багато рослинності. Також не можуть там гнізитися й птахи, через постійні обстріли. До більшості парку зараз доступу немає, тому обрахувати збитки в повному об’ємі, які нанесені установі, зараз просто неможливо. Фактори шкоди фіксуються й передаються у правоохоронні органи, порушуються кримінальні справи. В нас розбиті дві адмінбудівлі, база “Деснянка”, пошкоджена мінометними обстрілами центральна контора в місті Середина-Буда, спостережна вежа за пожежами, тому війна для наших територій лиха принесла багато”.
Не дивлячись на постійну небезпеку, патрулювання в межах парку проводиться так само, як і до коронавірусу й війни, розповідає Сергій Кубраков. Проте, разом з частими російськими обстрілами на території парку не зменшилася й кількість бракон’єрів.
“Якщо заїхати у Шостку на базар, або по магазинам, то ви там побачите купу риби, яка виловлена з Десни сітками. Тому роботи зараз вистачає на кожну весну. Але стало складніше працювати, адже в нас розбита база в районі села Очкине, де базувалася наша рейдова бригада, катери, човни, зв’язок, інтернет та світло. До війни в нас вистачало власної техніки, але частина в ЗСУ, а один автомобіль підвищеної прохідності – розбитий мінометним обстрілом. Тому останні півроку ми їздили на машині, що непристосована для їзди по бездоріжжю”.
Завдяки гуманітарній допомозі від Литви працівники парку в минулому році отримали три машини підвищеної прохідності. Зараз, за словами Сергія Кубракова, вони на ходу. Тогоріч держохоронці на щорічному конкурсі також стали кращими рейнджерами світу.
“Ми отримали нагороду й виграні кошти спрямували на оновлення обладнання: замінили попередні човни, які були розбиті під час авіаудару по базі. Також докупили мотори й рації, фотопастки, костюми та ліхтарі, фотоапарати й відеокамери. Наразі установа забезпечена усім необхідним, незважаючи на війну, для того, щоби здійснювати патрулювання територій й виявляти правопорушників”.
