«Коли закінчиться війна, буде вже пізно розробляти плани»: як Зноб-Новгородська громада готується до відновлення
Готуватися до відновлення потрібно вже сьогодні, не чекаючи завершення війни. Саме таку позицію поділяють у Зноб-Новгородській громаді, яка долучилася до третього набору Школи відновлення громад 3.0. Участь у програмі має допомогти громаді розробити стратегію розвитку до 2034 року, врахувати наслідки війни, визначити пріоритети та підготувати основу для залучення державних і міжнародних інвестицій. Про те, які завдання ставить перед собою команда громади, на що розраховує за результатами навчання та які зміни це може принести жителям, говоримо з Леонідом Сотніковим, начальником відділу фінансів, економічного розвитку та інвестицій Зноб-Новгородської селищної ради.
Зноб-Новгородська селищна територіальна громада стала однією з 41 громади України, які долучилися до третього набору Школи відновлення громад 3.0. Це освітня програма, що об’єднує представників місцевого самоврядування, експертів, науковців та міжнародних партнерів для напрацювання практичних рішень у сфері відновлення й розвитку територій. Перші заходи програми відбулися 5–6 листопада в Києві. Учасники працювали над стратегуванням розвитку своїх громад, визначенням пріоритетів та баченням майбутнього.

Для Зноб-Новгородської громади, яка живе в умовах постійної воєнної небезпеки та російських обстрілів, участь у програмі — це передусім можливість уже зараз готуватися до післявоєнного відновлення, визначити перспективи розвитку прикордонної території та знайти шляхи залучення інвестицій.
— Які конкретні завдання ставить перед собою Зноб-Новгородська громада, беручи участь у Школі відновлення громад?
— У 2027 році завершується термін дії Державної стратегії регіонального розвитку. Наразі держава працює над її оновленням на період до 2034 року. Цей документ стане основою для стратегічного планування на місцевому рівні.
Саме зараз настав час розпочати роботу над розробкою Стратегії розвитку Зноб-Новгородської селищної територіальної громади до 2034 року, врахувавши результати попередньої стратегії та наслідки війни.
Під час формування стратегії та плану заходів з її реалізації для нас важливо врахувати думку експертів і людей із відповідним досвідом. Навчання у Школі дасть змогу членам робочої групи сформувати якісний документ, який сприятиме залученню інвестицій для відновлення території.
Хто представляє громаду в цій програмі?
Зноб-Новгородську громаду у Школі відновлення громад 3.0 представляють троє фахівців: Леонід Сотніков — начальник відділу фінансів, економічного розвитку та інвестицій; Анастасія Шаповалова — директорка КЗ «Зноб-Новгородський центр культурних послуг»; Андрій Колгаєв — начальник відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, земельних відносин та захисту довкілля.

— Які конкретні проєкти або рішення вже вдалося напрацювати під час навчання? Чого очікувати від подальшої роботи?
— Заходи 5–6 листопада стали лише початком навчання у Школі, яке триватиме до червня 2027 року.
Упродовж цього часу команди громад працюватимуть над розробкою власних проєктів, які згодом захищатимуть у Києво-Могилянській академії.
Тому говорити про вже готові проєкти чи остаточні рішення поки зарано. Попереду тривала робота, під час якої ми маємо можливість поглибити свої знання, отримати фахові рекомендації та напрацювати рішення для нашої громади.
— Зноб-Новгородська громада — прикордонна територія, яка потерпає від російських обстрілів. Чи враховують ці особливості під час стратегічного планування? Яким ви бачите майбутнє громади після завершення війни?
— Це один із головних напрямів нашої роботи. Основна мета команди — донести до експертів власне бачення післявоєнного відновлення прикордонної території, почути їхні думки та зауваження, а також врахувати їх під час формування стратегії розвитку громади на 2028–2034 роки.
Для нас важливо, щоб особливості й проблеми прикордонних громад були почуті на всеукраїнському рівні. Сподіваємося, що завдяки участі у Школі наші пропозиції щодо стратегічного планування прикордонних територій будуть донесені й до уряду.
Адже підходи до відновлення громад, які перебувають під постійною загрозою обстрілів, мають враховувати їхню специфіку, безпекові умови та перспективи подальшого життя людей.
— Чи передбачає програма можливість отримати фінансування для реалізації розроблених проєктів? На яку підтримку розраховує громада?
— За результатами навчання п’ять проєктів-переможців отримають фінансування. Звичайно, ми будемо боротися за можливість увійти до п’ятірки найкращих. Водночас для нас важливі не лише кошти на реалізацію окремого проєкту, а й експертна підтримка та можливість отримати фахову оцінку наших ідей. Серед освітніх партнерів Школи — Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київська школа економіки, «Метінвест Політехніка», Массачусетський технологічний інститут та Університет Меріленду. Це можливість перейняти досвід провідних освітніх і наукових установ, отримати професійні рекомендації та краще підготуватися до стратегічного планування майбутнього громади.
— Що конкретно має змінитися для жителів Зноб-Новгородської громади за результатами участі у програмі? Яку практичну користь вони зможуть відчути?
— Якісна стратегія розвитку або післявоєнного відновлення громади до 2034 року — це основна вигода для нашої території, хоча сьогодні це може звучати дещо парадоксально. Без стратегії немає фінансування. І це вимога не лише держави, яка надає підтримку з державного бюджету, а й міжнародних партнерів. Міжнародні кошти не надходитимуть туди, де немає чіткого плану дій. Коли завершиться війна, буде вже пізно лише розробляти плани — потрібно буде діяти. Тому наше завдання зараз — якісно підготуватися до післявоєнного відновлення. Відповідно до Статуту громади та законодавства України, розроблення місцевої стратегії розвитку неможливе без залучення жителів. Ми плануємо залучати їх до цього процесу, враховуючи безпекові умови та міграцію населення. Нам важливо, щоб майбутня стратегія відображала реальні потреби людей, а не була просто документом. Саме вона має стати основою для конкретних рішень, залучення ресурсів і відновлення громади.





