Впродовж останніх трьох тижнів жителі населених пунктів Середино-Будської та Зноб-Новгородської громад мають змогу отримати духовну та морально-психологічну підтримку, допомогу у вигляді продуктових наборів та, за необхідності, допомогу при евакуації від Благодійної організації “Велика Християнська Родина”. Про діяльність організації та мету, яка стоїть перед членами “Великої Християнської Родини”, кореспонденту “Середина-Буда.City” розповідає один із її представників — Олексій.

Свою гуманітарну місію члени організації розпочали більше десяти років тому на Донеччині. З початку повномасштабної війни територія діяльності організації розширилася.

«У складі нашої організації — жителі різних регіонів України і закордонні друзі. Війна принесла моральні й фізичні страждання. Чимало людей зневірені у можливість кращого майбутнього.
Наша задача — у першу чергу підтримати людей духовно і морально. Вкласти в серця віру в життя, любов один до одного, надію на світле майбутнє. Все, що зараз відбувається в країні, — тимчасове. Тимчасові труднощі й хвилювання. Не дати людям зневіритися в собі — наша основна мета».

Як вдається досягати цієї мети, Олексій розповідає далі:

«У кожного з членів нашої великої родини — саме так ми себе називаємо — в різні періоди життя були складнощі. Віра в Бога допомогла їх здолати. Прикладами з власного життя та духовними словами ми намагаємося донести до людей, що все тимчасове. Не можна втрачати віру — потрібно знайти у своїй душі той промінчик світла, який дасть сили й наснаги пережити складні моменти».

Окрім духовної та моральної підтримки, організація допомагає жителям прифронтових територій продуктовими наборами. Також тим, хто не може самостійно евакуюватися, надають відповідну допомогу. Зокрема, нещодавно вивезли одну родину із Зноб-Новгородської громади. Кожен, хто не має змоги евакуюватися самостійно, може звернутися — благодійники допоможуть як з евакуацією, так і з подальшим облаштуванням. Контакти є у представників місцевої влади. Продуктовими наборами організацію забезпечують закордонні друзі та українські доброчинці.

«На перший погляд — наче нічого особливого. Приїхали, поспілкувалися, роз’їхалися. Але на душі стає легше. В умовах відсутності комунікації зі світом ці потрібні слова додають нам стимулу жити», — зазначає Олександр, один із жителів прикордоння.