17 листопада 2024 року орієнтовно о 12:00 зі сторони росії було нанесено артилерійський обстріл по селищу Зноб-Новгородському. Ймовірно, це були “Гради”. Одна людина загинула. Це вже десятий випадок загибелі серед цивільного населення від початку 2022 року. Крім того, за весь час орієнтовно тринадцять людей отримали поранення. Про ситуацію у прикордонній громаді з початку повномасштабного вторгнення кореспондентці “На межі” розповів заступник селищного голови Зноб-Новгородського Олег Несмашний.
Російський обстріл селища, що стався 17 листопада
За словами заступника, під час останнього обстрілу у Зноб-Новгородській громаді загинув 73-річний місцевий мешканець, пенсіонер. Крім того, постраждало щонайменше 12 приватних домогосподарств, також комунальні заклади, лікарня та навчальні заклади.
“До виходу на пенсію чоловік працював на “Хлібхарчопром”, там де випекали у нас хлібобуличні вироби. Коли він працював на цьому підприємстві, то був качегаром. А потім пішов на пенсію. Людина на місці була одна, він в такому віці сидів біля канави річки, був на рибалці. Так сталося, що десь поблизу прилетіло, його поранило осколками, і це поранення стало не сумісним з життям. Після закінчення обстрілу ми разом з поліцією, також представниками громади, приблизно розуміли, куди воно прилетіло, їздили обстежували місця і виявили загиблого”.
Чи виїжджають люди та яка ситуація в громаді з навчанням та медициною
За словами Олега Несмашного, на сьогодні загинуло вже десять людей серед цивільного населення. Кількість поранених у громаді складає, орієнтовно, дванадцять-тринадцять людей. Це літні люди. Наразі в громаді залишається орієнтовно три тисячі жителів.
“Люди виїжджають, деякі повертаються, все залежить від ситуації. Вона така нестабільна. Зараз тяжко якось проконтролювати, хто виїздить, а хто приїздить. Взагалі населення зменшилось, звісно. Думаю, на тисячі півтори в загальній кількості. Все поки в нас все працює, завозиться хліб, магазини працюють. З цим поки що все якось налагоджено”.
Також Олег Несмашний прокоментував і те, як відбувається евакуація в громаді.
“З 5-кілометрової зони у нас люди вже майже всі евакувані, і є ще, але ті села, які піддавалися і піддаються масованим обстрілам, там майже людей не залишилося. Тому люди виїжджають, примусово ми не можемо їх виселити. Всіх, хто не хоче виїжджати, понаписували відмову не тому, що вони якісь мають погляди не проукраїнські, а тому що нікуди їхати”
В громаді також ще залишаються й діти.
“Діти є в тих населених пунктах, які далі від кордону. У 5-кілометровій зоні діти евакуовані”, – говорить Олег Несмашний.
Навчальні заклади на прикордонні працюють.
“Всі діти навчаються, але, на жаль, онлайн. Працюючих закладів три: Знобновгородський, Журавський та Знобтрубчевський ліцеї”.
За словами заступника, медична допомога в громаді також є.
“Поки що все працює, записуємо. Працює два лікарі сімейних, фельдшери, які знаходяться по населених пунктах також. Також на місці медична допомога надається”.
Як говорить Олег Несмашний, громада співпрацює з волонтерськими та громадськими організаціями.
“Благодійними організаціями надається допомога у вигляді продуктів харчування. Зараз закінчується процес надання мешканцям громади допомоги – грошової компенсації на опалення на зимовий період. Тобто працюємо, надається, по мірі необхідності, можливості. Співпрацюємо з організаціями”.
Які проблеми є в громаді
Наразі, за словами заступника в громаді є дві проблеми – це відсутність аптек та відсутність доріг.
“Проблем у громаді завжди буде вдосталь. Сама проблема, яка хотілася, щоб краще вирішилась, у нас немає аптек. Питання доставки ліків ми тільки працюємо або з ПСМ, або люди, хто їздить до райцентру, замовляють. Друге питання, саме таке нагальне – відсутність доріг. Щоб доїхати, або довести пораненого чи хворого до райцентру, чи ще кудись, або просто людям виїхати – це просто жах. Тому якби була налагоджена ця логістика, були б логістичні маршрути, було б краще вирішувати ці питання. А так, як і всім, тяжко на війні. Планів багато в майбутньому. Потрібно найперше, щоби мріяти й створювати плани, вижити в цей нелегкий час. Тобто я б хотів звернутися до громадян, перш за все, не нехтувати оголошеннями повітряної тривоги, спускатися в укриття. Зберегти себе, своїх рідних, зберегти найголовніше зараз – своє життя. Все інше відбудуємо й відпрацюємо. Вижити – головне”.
Альона Лавренцова
