Вісім місяців тому багатодітна родина Віктора Новика і Марії Ковтун із Серединобудщини, рятуючись від постійних обстрілів, переїхала на західну частину України. Про те, як вдалося облаштуватися, зміни в житті та плани на майбутнє з кореспондентом “Середина-Буда.City” поділилася Марія Ковтун.
Марія Ковтун зазначає, що адаптація до життя в іншому регіоні була непростою. Водночас родина відчула відносну стабільність і безпеку.
«Дуже допомогла взаємна підтримка в сім’ї, розуміння того, що ми зробили це заради безпеки дітей, а також допомога небайдужих людей і тепле ставлення з боку місцевих жителів. Ми переїхали до іншого регіону, на захід України, і життя тут справді відрізняється від нашого колишнього місця проживання. Тут інший ритм — спокійніший, розміреніший. Люди спочатку здаються стриманими, але насправді вони дуже чуйні та щирі. На новому місці ми з чоловіком поки що в процесі пошуку себе. Це нелегко — доводиться переглядати плани, цілі, можливості. Але поступово ми почали вибудовувати нове життя, шукати шляхи для розвитку та заробітку, не опускаючи рук».
Марія також розповіла про процес адаптації дітей до нових умов життя.
«Вони адаптувалися швидше, ніж ми очікували. Звичайно, були страхи, нудьгували за домом, друзями, звичною обстановкою. Але згодом діти почали звикати, знаходити нових друзів, почуватися спокійніше. Заради їхніх усмішок та спокою ми розуміємо, що ухвалили правильне рішення».
Окремо Марія Ковтун згадала про підтримку з боку місцевих жителів та допомогу в облаштуванні після переїзду.
«Все своє життя ми з чоловіком прожили в російськомовному середовищі. Певна річ, на початку були певні побоювання з мовного питання, але, як виявилося, ці вони були марними. Серйозних бар’єрів з цього приводу не виникало. Іноді були моменти нерозуміння, але завжди знаходилися люди, які готові допомогти і пояснити. Це ще раз показало, наскільки важливою є людська підтримка. В облаштуванні на новому місці нам допомагали різні люди — волонтери, знайомі, місцеві жителі. Навіть прості слова підтримки мали велике значення. Ми дуже вдячні всім, хто простягнув руку допомоги у скрутний момент».
Виконавчий директор місцевого сільгосппідприємства, де оселилася родина, Андрій Турок повідомив, що познайомився з родиною через відділ у справах дітей Шосткинської районної військової адміністрації. За його словами, родині надали житло та забезпечили необхідні умови для проживання. Наразі Віктор Новик працює на підприємстві.
«Хлопець працьовитий, роботи не цурається. Як кажуть, одразу влився в колектив. Були, правда, на початку деякі моменти в мовному питанні, але все швидко стало на свої місця. Зараз Віктор повністю опанував українську, став своїм хлопцем».
За словами Марії Ковтун, за цей час життя родини суттєво змінилося.
«Наразі ми вважаємо, що рішення евакуюватися кілька місяців тому було правильним. Це було складне, але необхідне рішення заради життя та майбутнього наших дітей. Головна зміна — ми стали ще більше цінувати сім’ю, підтримку одне одного та прості речі: тишу, безпеку, спокійний сон дітей. Плани на майбутнє маємо. Ми хочемо стабільності, розвитку, впевненості у завтрашньому дні. Хочемо працювати, вчитися, бути корисними та будувати життя далі — попри все. Ми віримо, що важкі часи пройдуть, а все, що ми пережили, зробить нашу сім’ю лише сильнішою».
