Сергій Нестеренко, відомий рідним і побратимам як «Бурма», народився у селі Велика Берізка Середино-Будської громади. Саме тут він провів перші двадцять років свого життя. Згодом переїхав до Середини-Буди, де зустрів свою майбутню дружину та створив сім’ю. У грудні 2024 року Сергія мобілізували. Військовослужбовець ніс службу на Донеччині, де виконував бойові завдання як штурмовик. Однак уже чотири тижні минуло відтоді, як Сергій востаннє вийшов на зв’язок із дружиною. Наразі він вважається зниклим безвісти. Подробиці кореспонденту “Середина-Буда.City” розповіла дружина Світлана.

Останній дзвінок Сергія надійшов уночі 4 квітня. Світлана пригадує: “Сказав, що пора хлопців будити — час виходити на завдання”. Це була їхня остання розмова.

“Мабуть, мій коханий щось відчував. Він дав мені номер командира і сказав зателефонувати йому, якщо сам тривалий час не буде виходити на зв’язок. Це була наша остання розмова. Кілька днів тому я наважилася зателефонувати на номер, який надав мені Сергій. Спочатку мені сказали, що достовірної інформації про Сергія немає. Можливо, він загинув, а можливо — потрапив у полон”

Не маючи змоги отримати конкретну інформацію, Світлана не припиняла пошуків. Вона звернулася до військового, який був краще обізнаний про ситуацію на фронті.

“Вдалося зв’язатися з військовим, який був краще обізнаний. Він сказав, що Сергій разом із побратимами потрапив під обстріл. Скоріше за все, всі загинули, а забрати тіла через інтенсивність боїв немає можливості”, – зазначила дружина.

Про Сергія Світлана розповідає, що він був старшим у підрозділі. Позивний “Бурма” він отримав спочатку вдома, а згодом — від побратимів на службі. П’ятого грудня минулого року Сергій отримав повістку, а шостого вже був у військкоматі. Після навчального центру він потрапив на Покровський напрямок, у район Білогорівки, де служив штурмовиком.

“Майже 23 роки ми прожили разом, у нас дорослий син. Сергій для мене дуже дорога і кохана людина. Я не можу жити в невідомості. Всіма силами намагаюся з’ясувати, що і як. Якщо загинув, у що я дуже не хочу вірити, то надайте офіційне підтвердження. Сергій на останньому своєму завданні був із товаришем, своїм побратимом Сергієм Мальованим. Про долю побратима теж невідомо нічого. Я зв’язувалася з його сестрою, вона теж у відчаї від невідомості долі брата, теж намагається з’ясувати його долю. До останнього буду сподіватися і вірити, що Сергій живий, хоча всі зібрані мною факти вказують на інше. Буду вдячна кожній, навіть маленькій інформації”, – каже жінка.

Після того, як матеріал був готовий, нашому кореспонденту зателефонувала дружина військового і повідомила, що командування частини, де проходив службу Сергій, у телефонній розмові підтвердило його загибель. Але у зв’язку з тим, що територія, де Сергій Нестеренко прийняв свій останній бій, знаходиться під контролем військ рф і немає можливості забрати тіла полеглих наших воїнів, він офіційно буде вважатися зниклим безвісти.