Вже з перших місяців війни жителі Старої Гути на Серединобудщині, відчули всі “принади” близького сусідства з країною-агресоркою. Перші, спочатку рідкі, обстріли переросли в щоденні. Селяни трималися, підтримували й допомагали одне одному. Проте, коли почалися “прильоти” по будинках та пожежі, люди почали виїжджати із села на більш безпечні території. Історію однієї з таких сімей розповів кореспондент “Buda.City”.
Про родину Стукалових
У червні 2023 року, після чергового масованого обстрілу села, прийшлося разом з чоловіком Сергієм покинути рідні місця Галині Стукаловій.
Як пояснила пані Галина, думали тимчасово, але не так судилося, як склалося. У один із червневих вечорів минулого року росіяни обстріляли вулицю, де проживало подружжя Стукалових, росіяни били з мінометів. Міни вибухали поруч з будинком. Тоді повипадали вікна. Своїми силами родина намагалася лагодити зруйноване, але росіяни майже щодня гатили по селу.
Боячись за батьків, діти на стояли на тому, щоби ті виїжджали, бо залишатися в селі надалі було небезпечно, оскільки обстріли з кожним днем посилювались. Прислухаючись до поради доньки та зятя, Галина із Сергієм покинули рідну домівку та все що нажили за тридцять два роки. Виїхала родина до дітей у Чернігівську область.
“Ми з болем покидали рідний будинок, у який разом з чоловіком вклали 32 роки свого життя. Вклали в прямому розумінні слова. На своїй присадибній ділянці облаштували теплицю, вирощували овочі та квіти. Вже наприкінці березня ми забезпечували свіжими, екологічно чистими огірками, ранньою зеленю Середину-Буду і Зноб-Новгородське”, – розповідає пані Галина.
Не можуть отримати акт обстеження зруйнованого майна
А вже у жовтні 2023 року росіяни нанесли удар по будинку ракетами з гвинтокрилів. Будинок був зруйнований. Подружжя зібрало всі документи, написали заяви на Середино-Будську адміністрацію, але, на жаль, жодних відповідей протягом року не було. Через рік, у жовтні 2024 року, росіяни повторно завдали ракетного удару по сусідньому будинку. Зайнялась пожежа і будинок сімʼї Стукалових вигорів вщент разом з усіма господарськими спорудами.
Розуміючи, що втратили все, що мали, Галина із Сергієм знов зібрали всі документи, написали заяву на Середино-Будську адміністрацію, щоби фахівці провели повторне обстеження, але у відповідь почули, що до кінця війни ніхто обстеження там проводити не буде.
Кореспонденти Buda.City зв’язалися для отримання коментаря щодо цієї ситуації з першим заступником міського голови Середино-Будської міської ради Сергієм Гончаровим.
“У Старій Гуті дуже небезпечно – туди заходять ДРГ, військові взагалі не пускають нас туди і дорога перекрита, згідно з наказом Міністерства оборони. Обстежується все, окрім Строї Гути, ми мешканцям казали, що після закінчення війни, будь ласка, ми все обстежимо. На данному етапі, ані я, ані інші наші співробітники, людей, які повинні виїхати та обстежити, наражати на небезпеку не будемо. Є відповідальність, в тому числі й кримінальна”, – пояснив Сергій Гончаров.
Втім родина Стукалових не збирається здаватися. Через друзів, а потім через знайомих юристів, з’ясували, що законодавство України не забороняє у виняткових випадках місцевій владі надавати акт обстеження знищеного майна за матеріалами фото- та відеофіксації, з дотриманням всіх правил в таких випадках. З’ясували, що у деяких прикордонних громадах влада так і робить.
“Зараз ми готуємо заяву до голови комісії при Середино-Будській міській раді, прийняти до уваги наші фото і відеоматеріали, вивчити їх, затвердити і все ж надати моїм батькам цей акт обстеження Ми просто не розуміємо відношення місцевих посадовців до людей. У час, коли влада і жителі повинні бути згуртовані задля спільної перемоги, місцева влада живе у якомусь своєму незрозумілому світі. Невже важко самим прояснити, як у таких випадках бути і допомогти людям, які втратили все. Я не бажаю нікому опинитися в ситуації, в якій опинилися мої батьки і близько 40-50 родин із Старої Гути. Просто звертаюся до місцевих посадовців – працюйте в інтересах людей. Наші захисники в окопах захищають і вас, а ви захистіть їх родини. До цього вас повинна спонукати совість і ваші обов’язки. За це ви отримуєте заробітну плату, та ще й з надбавками”, – розповідає Христина, донька потерпілих.
