Отримав поранення від атаки росії: у Середино-Будській громаді збирають кошти для старости одного із сіл

“25 січня у Середино-Будській громаді було поранено цивільну людину”, — зазначалося в офіційній інформації від Сумської ОВА. Уламкові поранення обох нижніх кінцівок того дня отримав староста Рожковицького старостату Максим Мартинов. Про те, як чоловік отримав поранення розповіли рідні старости.

Про Максима Мартинова

Як відзначають жителі Рожковичей, Ситного, Нововолодимирівки і Порохоні, графік роботи їх старости — 24/7 без вихідних.

“Взяти хоча б до уваги події кількаденної давності, коли він, разом з соціальним працівником, евакуювали із Шалимівки, яка не входить до Рожковицького старостинського округу, єдиного жителя, який тривалий час жив один без світла і зв’язку”.

Після кожного обстрілу чотирьох сіл свого округу, Максим Мартинов першим опинявся на місці пошкоджень і руйнацій. Він першим надавав допомогу постраждалим, підтримував людей словом і ділом.

*Максим Мартинов у селі Ситному після російських авіаударів КАБами*

“Людина, яка завжди прийде на допомогу, яку можна вважати взірцем мужності. Люблячий чоловік, батько та хрещений, справжній друг і товариш. Позитивний, веселий і завжди усміхнений”, — так описує Максима Мартинова Олена Селезньова, кума і товаришка.

Максим Васильович очолив старостат з другої половини 2023 року після того, як попередній староста виїхав на безпечну територію країни.

Сам Максим вивіз дружину з доньками до Шостки, де було безпечніше. За кожної нагоди він приїжджав до них, морально підтримував, цікавився справами доньок і дружини.

Максим Мартинов з дружиною і доньками.

“Його люблять і поважають усі. Максим завжди прагнув самостійності, не шукав легких грошей, завжди заробляв своїми руками, а своєю енергією запалював інших”, — розповіла мати.

“Чи є кращі чоловіки — не знаю. Мій коханий для мене й доньок ідеал. Інколи я думала, коли і як Максим усе встигає: турбота про людей і сім’ю. Я ніколи не чула від нього скарг на втому. Завжди надійне плече для мене й дітей, слушна порада, слова, які зігрівають душу”, — говорить дружина.

Про те, як отримав поранення

За словами матері пораненого старости Тетяни Мартинової, 25 січня після удару російського безпілотника по об’єкту критичної інфраструктури на Серединобудщині, о 18:30 зникло світло.

“Максим із товаришем пішли оглянути, що там і як, плануючи усунути наслідки влучання, як це не раз траплялося у подібних випадках. На мої слова: “Вже темно, ніч, нехай до завтра”, він відповів коротко: “А як людям бути вночі, ще й у зимову пору? Все буде нормально, мамо, не хвилюйся”, — розповіла Тетяна Мартинова.

Далі жінка згадує, що вже через годину спробувала зателефонувати синові… Один, другий, третій дзвінок. Відповіді немає. Материнське серце відчуло біду.

Близько 23:00 Тетяні Мартиновій зателефонувала невістка Лідія, дружина Максима, і повідомила, що сталося. Лідія Мартинова працює парамедикинею у відділенні екстреної медичної допомоги Ямпільської підстанції: “Того вечора була моя зміна. На початку восьмої вечора дзвінок від чоловіка, який повідомив про своє поранення”.

Як розповіла дружина, вони з Ямполя на автомобілі екстреної медичної допомоги виїхали назустріч автомобілю Середино-Будського медзакладу, який віз пораненого до лікарні. Вже потім, по дорозі до районної лікарні, чоловік розповів дружині, що вони ще не встигли нічого оглянути, як їм повідомили про ворожі дрони в повітрі. Чоловіки не встигли заховатися, і ворожий безпілотник скинув свій снаряд біля ніг Максима.

“Навіть зараз Максим налаштований оптимістично, попри фізичний біль від важкого поранення. Лікарі Шосткинської лікарні буквально зібрали уламки кісток правої ноги, яка постраждала найбільше. Максима врятувало те, що він завжди мав при собі медичний турнікет — засіб для зупинки кровотечі. Саме те, що Максим зміг надати собі допомогу, врятувало йому життя”.

Оптимізм Максима Мартинова вселяє надію його рідним, що все буде добре, хоча медики зазначають, що попереду ще багато операцій і тривалий реабілітаційний період.

Його підтримують усі: жителі Рожковичського старостату, знайомі, близькі й рідні.