9 вересня у Лісному Зноб-Новгородської громади на вибухових пристроях підірвалися брат і сестра — 51-річний Микола Єсепчук загинув, а 48-річна Ірина отримала тяжкі поранення. Після вибуху жінка самостійно дісталася додому, звідки її доправили до лікарні. Тіло Миколи родині довелося забирати з небезпечної території. Про це «Середина-Буда.City» розповіли сестри Ірина та Світлана Єсепчук.

Вибух дорогою додому

Близько 11:00 Ірина, як робила це й раніше, поїхала велосипедом до місця, де в селі можна було зловити мобільний зв’язок.

«У нас в селі він нестабільний, але було одне місце, звідки я завжди телефонувала. Поїхала й цього разу, поставила велосипед, поговорила, зателефонувала. Взяла велосипед, сіла їхати назад — і тут вибух».

Після вибуху вона пам’ятає лише окремі моменти.

«Відкрила очі — велосипед лежить скручений. Щось у мене незрозуміле. Пішла додому через усе село. Я дуже смутно пам’ятаю цей час», — каже жінка.

Вдома Ірина намагалася самостійно обробити рани. Тоді до неї зайшла людина й сказала, що потрібно до лікарні.

Дорога до лікарні

Через безпекову ситуацію швидка допомога до Лісного не їхала. Син повіз Ірину мотоциклом до Зноб-Новгородського. Там жінку пересадили до автомобіля громади, який довіз її до межі Шосткинської громади. Звідти її забрала швидка.

Внаслідок вибуху Ірина отримала опіки живота та ніг, пошкодження сухожиль, втратила чутливість у двох пальцях руки. Також у неї діагностували контузію.

Пошуки Миколи

У цей час Микола їхав велосипедом до Зноб-Новгородського по бензин. Близько чотирьох годин він не повертався додому, зв’язку з ним не було.

Сестра Миколи та Ірини, Світлана, згадує, як отримала дзвінок від матері.

«Ти знаєш, Світлана, мабуть, ще у нас горе — загинув Микола», — сказала їй мати.

Родина почала звертатися до служб, поліції та громади, щоб знайти Миколу.

Племінник, який віз Ірину до лікарні, бачив тіло чоловіка на дорозі перед Стягайлівкою, але не міг зупинитися — потрібно було якнайшвидше довезти сестру до медиків.

Пізніше документи підтвердили, що загиблий — Микола Єсепчук.

Родина сама забрала тіло

Родина намагалася організувати його повернення додому, однак їй повідомляли, що територія небезпечна та може бути замінована. 11 вересня Світлана знову зверталася до служб і громади.

«Я ще намагалась службам і в громаду повідомляти, що люди працюють, треба ж якось забрати. Але відповідь була завжди: “Ми не можемо людей наражати на небезпеку”», — розповідає вона.

Увечері 11 вересня родичі самостійно поїхали на небезпечну ділянку та забрали тіло Миколи. 13 вересня його поховали.

«Зараз головне — вилікувати сестру. Того, що брата немає, цього вже не вернеш. Треба вилікувати сестру», — каже Світлана.

Життя після поранення

До трагедії Ірина разом із чоловіком вела господарство, у них була худоба.

«Я розумію, повернення моє не буде. Я тримала з чоловіком чимале господарство, були корови. За рахунок господарства ми жили. Саме у ці важкі часи за рахунок господарства ми намагалися якось вижити», — розповідає Ірина.

Тепер жінка не знає, чи зможе повернутися до звичного життя та роботи.

«Як ось тепер бути? Як будуть мої руки, ноги і як тепер працювати? І знаю, що повернення в Лісне не буде. Як жити далі, я не знаю».

Подруга Ірини Олена говорить, що для родини зараз головне — відновлення Ірини після травм. Друзі просять небайдужих підтримати жінку фінансово.

Картка: 4149 4975 3009 8559 , Ірина Єсепчук