Середино-Будська громада майже з перших днів повномасштабного вторгнення Росії живе під постійними ворожими обстрілами. За ці роки частина жителів була змушена евакуюватися, інші залишилися у своїх домівках, попри щоденну небезпеку. Як сьогодні живе прикордонна громада, з якими викликами стикається місцева влада, як організована евакуація та що допомагає людям триматися, про це ми поговорили із заступником міського голови Середино-Будської громади Михайлом Поляницею.
— Михайле Григоровичу, яка сьогодні загальна ситуація у Середино-Будській громаді та прикордонних селах?
— Ситуація дуже складна. Громада не має жодного дня без обстрілів. Щодня під вогнем опиняється той чи інший населений пункт. Одні потерпають більше, інші менше, але обстріли відбуваються щоденно.
Не можна відокремити місто від села. Населені пункти, які розташовані ближче до державного кордону, зокрема й Середина-Буда, зазнають ударів частіше, велика кількість будинків і інфраструктури пошкоджена і знищена. Але сьогодні від війни потерпає вся громада.
— Які населені пункти нині перебувають у найскладнішій безпековій ситуації?
— Виділити якийсь один населений пункт неможливо. Усі без винятку відчули на собі війну. Немає жодного села чи міста, куди б не прилітали КАБи, артилерійські снаряди, міни, реактивні системи залпового вогню або безпілотники різних типів.
Найважча ситуація у населених пунктах п’яти кілометрової прикордонної зони. У більшості таких сел людей не залишилося.
— Попри постійні обстріли, частина жителів залишається вдома. Що, на вашу думку, допомагає людям триматися?
— Одним словом – згуртованість. За роки війни у нашій громаді чужого горя не буває. Люди підтримують один одного, допомагають хто чим може. Саме це й допомагає вистояти.
— Яким для громади був минулий осінньо-зимовий період?
Минула зима була тяжка, але попри все, завдяки колективної роботи всіх небайдужих наших громадян, ми змогли її пройти. Кожен новий сезон приносить нові виклики. Ми аналізуємо досвід попередніх років, враховуємо недоліки та готуємося до наступної зими так, щоб проблем було якомога менше.
— З якими проблемами місцева влада стикається найчастіше? Що сьогодні є найбільшим викликом?
— Найголовніше для нас це життя людей і найголовніше завдання забезпечувати існування мирних громадян. Попри постійні обстріли ми забезпечуємо життєдіяльність громади й робимо все можливе для безпеки та більш комфортного (якщо так можливо сказати) проживання її мешканців.
— Чи триває евакуація населення? Наскільки активно люди погоджуються виїжджати?
— Евакуація триває. Ті, хто мав можливість і місце, куди можна було виїхати, зробили це ще раніше. Люди й зараз залишають громаду, але значно рідше, ніж два роки тому. Багато хто не хоче покидати власний дім і вирішує виїжджати лише тоді, коли ситуація стає критичною. В більшості випадків людей лякає невідомість та нажаль фінансова неспроможність.
— Як організована евакуація? До кого можуть звернутися люди?
— Передусім до старост у селах або до міської ради. Усі необхідні контакти ми постійно публікуємо на офіційних інформаційних ресурсах громади. Після звернення громадян координуємо евакуацію спільно з відповідними службами.
Якщо людина не може виїхати самостійно, ми допомагаємо організувати евакуацію. Співпрацюємо з гуманітарними місіями, зокрема з «Проліска» та «Білими янголами», ДСНС і визначаємо найбезпечніший спосіб виїзду.
На жаль, всі вищевказані організації, які проводять евакуацію, не приїздять до населених пунктів п’яти кілометрової зони нашої громади, в тому числі і до міста Середина-Буда. Тому транспортування громадян до місця зустрічі з вказаними організаціями вирішується силами адміністрації і місцевими волонтерами. Кожен процес евакуації розглядаємо та здійснюємо окремо.
— На яку допомогу можуть розраховувати евакуйовані?
Громадянам які побажали евакуюватися видається відповідна довідка про евакуацію, згідно якої вони можуть отримати кошти в розмірі 12300 грн. на кожну людину. Такі довідки видаються у відділі соціального захисту населення міської ради та у старостатах. У Шостці працює транзитний центр, де евакуйовані можуть отримати гуманітарну допомогу та необхідні консультації.
— Чи підтримує громада зв’язок із жителями, які вже евакуювалися?
— Так, постійно. Люди телефонують, запитують про свої будинки, про ситуацію в громаді, про рідних, із якими не можуть зв’язатися.
Якщо житло пошкоджене або зруйноване, ми проводимо його обстеження, складаємо необхідні документи, щоб власники могли скористатися державною програмою «єВідновлення». Можу сказати, що наша громада має один із найвищих показників у Сумській області за кількістю обстежених будинків і за кількістю людей, які вже отримали компенсацію за знищені будинки.
— Люди іноді повертаються до своїх будинків. Наскільки це поширене?
— Такі випадки є. Хтось приїжджає лише на день-два, а дехто повертається після евакуації назовсім. Причини різні. Але ризики дуже високі. Тому я раджу людям насамперед думати про збереження свого життя. Будь-якої миті може статися обстріл чи атака дронів.
— Якої підтримки найбільше потребують прикордонні громади від держави?
— Найголовніше, щоб держава не забувала, що на прикордонні живуть люди. Люди, які щодня ризикують життям але залишаються тут та потребують уваги. Здебільшого залишились люди пенсійного та похилого віку яким треба отримувати пенсії, медичне та соціальне обслуговування.
— Як війна впливає на роботу комунальних служб та місцевого самоврядування?
— Наведу один приклад. Кілька днів тому працівники комунальних служб і міської ради відновлювали пошкоджений обстрілами об’єкт критичної інфраструктури. Під час роботи почався мінометний обстріл. Людям доводилося ховатися, потім знову повертатися до роботи, і так неодноразово. Плануючи будь який вид діяльності ми намагаємося враховувати на першому місці безпекову ситуацію. Всі наші працівники відповідально ставляться до виконання своїх обов’язків, бо від їхньої роботи залежить життя громади.
— Які головні виклики стоять перед громадою напередодні нового осінньо-зимового періоду?
— Найбільший виклик це війна. Ми живемо на самому кордоні, тому передбачити, що буде завтра, неможливо. З міркувань безпеки я не можу розказувати що робимо і що плануємо. Але враховуємо весь досвід попередніх років і готуємося до зими максимально ретельно.
— Що зараз є найскладнішим у щоденній роботі працівників міської ради?
— Війна.
— Що б ви хотіли сказати жителям громади, які залишаються вдома?
— Бережіть себе. Підтримуйте своїх рідних, сусідів, літніх людей. У нашій громаді люди завжди були згуртованими, і сьогодні це особливо важливо домомагати один одному. Маючи нагоду хочу звернутися до всіх мешканців нашої громади наступна зима буде дуже тяжка, готуйтесь до неї передчасно, запасайте продукти харчування, паливо, продумайте що будите робити в різних екстремальних умовах. Хочеться вірити, що все буде добре і ми зможемо вистояти.
Мене особисто ображає така ситуація, що діти виїхали з громади, забули за своїх літніх батьків, яким потрібна допомога та догляд, переклали свою відповідальність на соціальні служби. Потім коли будинки зруйновані внаслідок бойових дій споминають про родинні зв’язки і починають оформлювати документи на отримання сертифіката. Тобто батьки були непотрібні, а сертифікат потрібен, на жаль це непоодиноке явище.
Окремо, користуючись нагодою, хочу щиро подякувати всім, хто сьогодні тримає нашу громаду.
Дякую кожному, хто допомагає гасити пожежі та ліквідовувати наслідки ворожих обстрілів. Дякую жителям, які у найважчі моменти підтримують одне одного, не залишають сусідів наодинці з бідою.
Окрема вдячність медикам нашої громади, які рятують життя, та всім, хто під обстрілами евакуює поранених. Дякую нашим підприємцям, волонтерам і кожному, хто, попри небезпеку, продовжує працювати.
Саме завдяки вам Середино-Будська громада живе. І завдяки вашій мужності, взаємній підтримці та незламності вона буде жити й надалі.
— Жителі громади часто бачать вас і секретаря міської ради у різних населених пунктах, навіть у вихідні. Чому?
— Під час війни немає вихідних. Якщо десь стається надзвичайна ситуація, потрібно бути на місці, поспілкуватися з людьми, оцінити наслідки, визначити, яка допомога потрібна. Саме тому ми завжди намагаємось бути в епіцентрі подій та робити все необхідне для допомоги людям.
