На війні загинув уродженець Серединобудщини Сергій Шаповал

На Лиманському напрямку 2 червня загинув військовослужбовець із Середино-Будської громади Сергій Шаповал. 22 жовтня йому мало б виповнитися дев’ятнадцять років. Він був випускником Середино-Будського ліцею №2. Про полеглого воїна кореспонденту “Середина-Буда.City” розповіли його класна керівниця Ольга Савченко та однокласники Назар Клімов і Дмитро Останін.

Класна керівниця Сергія Шаповала Ольга Михайлівна Савченко згадує:

«Це важко сприйняти, майже неможливо. Не минуло й року з випускного вечора, на якому Сергій з однокласниками планували своє майбутнє доросле життя. У нього була мрія — стати військовим, про своє бажання він розповідав мені і друзям. Казав, що для справжнього чоловіка зараз захист країни — найнеобхідніша справа. Після школи подав документи до одного з військових закладів. Сергій був дуже позитивною дитиною, старанним у навчанні, з неповторним почерком, який я завжди ставила в приклад дівчаткам. У класі він був своїм, мав багато друзів, любив спорт і завжди був підтягнутий. Мав власну думку, був не по роках серйозним. Дуже любив молодшу сестру Любу — завжди ходили разом до школи і зі школи, їх нерідко можна було зустріти разом у місті. Поважав родину, не цурався домашньої роботи — будь-якої, чи то на городі, чи то щось полагодити чи змайструвати. Важко, дуже важко сприйняти звістку, що нашого Сергія вже немає».

За словами однокласника Назара Клімова, Сергій прийшов навчатися до їхнього класу у сьомому класі, коли вже було дистанційне навчання.

«Сергій влився в колектив і, як кажуть, одразу став своїм. Його відкритість і справедливість були прикладом для кожного з нас. Він завжди мріяв про військову службу. Після школи вступив до військового училища, але згодом залишив навчання, бо хотів спробувати себе на практиці. Потрапив до третьої штурмової бригади. Незважаючи на контузію, яку отримав у березні цього року, після лікування повернувся до своїх побратимів. Як він мені тоді казав, захист країни — це найголовніше для нього зараз».

Дмитро Останін, товариш і однокласник Сергія Шаповала, згадує:

«Справедливість і прямота думок і суджень були, на мій погляд, основною рисою характеру Сергія. Він — товариш, яких мало. Завжди було цікаво з ним. Не можу змиритися і повірити в те, що його вже немає, що клята війна забрала його від нас. Але у нашій пам’яті він залишиться назавжди справжнім чоловіком і товаришем.»